Причина хибного судження № 23
Схильність до пустопорожньої балаканини
Люди продукують і споживають величезні обсяги порожніх балачок, які витісняють серйозну роботу й відвертають від неї.
Манґер запозичив образ із біології: серед медоносних бджіл фуражир, що знайшов нектар, повідомляє його розташування через точний танець, але експерименти показують, що бджола, поставлена в безглузду ситуацію, однаково витанцьовує плутану, безсенсову нісенітницю. Люди, казав він, роблять те саме. Ми влаштовані так, щоб патякати, і чимала частина того, що люди кажуть і пишуть, — це пустопорожня балаканина: впевнені на звук балачки, які не несуть жодної реальної інформації.
Практична шкода не в самій нісенітниці, а в тому, що вона витісняє. У будь-якій організації є люди по-справжньому продуктивні й люди, що вправні головно в балаканині, і балакуни поглинають час і увагу діячів, забиваючи роботу нарадами, думками й шумом. Манґер непокоївся тим, що теревені непродуктивних відвертають продуктивних від серйозних завдань, які насправді мають значення.
Його припис був управлінський і особистий: тримай людей, що роблять справжню роботу, відгородженими від балакунів і привчи себе відрізняти суть від упевненої на звук порожнечі — у тому числі своєї власної. Він захоплювався стислою, насиченою інформацією комунікацією й мав мало терпіння до словесної води. Навичка, яку варто плекати, — розпізнавати, коли купа слів не передала нічого, і відмовлятися дозволяти цій виставі заміняти думку чи з'їдати час тих, хто доводить справи до кінця.
