Причина хибних суджень № 11
Просте психологічне заперечення задля уникнення болю
Коли реальність надто болюча, щоб її витримати, розум просто спотворює її на щось стерпне — вірячи в те, у що мусить, аби й далі функціонувати.
Це аварійне гальмо розуму проти нестерпного болю. Коли факт надто болісний, щоб його прийняти, люди його не приймають — вони несвідомо переписують реальність на версію, з якою можуть жити. Це не брехня, бо людина щиро вірить у втішну неправду. Заперечення оберігає її від правди, до зустрічі з якою вона не готова.
Найболючіший приклад, який наводив сам Манґер, — це мати, яка відмовляється вірити, що улюблений син мертвий чи винний, наполягаючи всупереч переважним доказам, що він досі живий або невинний. Той самий механізм у менш крайній формі не дає алкоголіку побачити свою залежність, не дає невдатному керівнику визнати, що бізнес іде на дно, і змушує інвестора тримати падаючу акцію, бо продати означало б визнати помилку. У кожному випадку саме біль від правди живить це спотворення.
Думка Манґера в тому, що неможливо впоратися з проблемою, яку ти відмовляєшся бачити, тож заперечення, хоч яким захисним воно є, часто і є тим, що перетворює переживну невдачу на катастрофу. Дисципліна полягає в тому, щоб привчити себе дивитися важким фактам просто в очі й рано, надто тим, що стосуються власних помилок, грошей і здоров’я, — саме тому, що це ті факти, які розум найдужче хоче від тебе приховати. Щоб упіймати заперечення, треба видивлятися ситуації, де правда завдала б найбільшого болю, а потім приглядатися саме там найпильніше.
