Причина хибного судження № 17
Схильність до впливу стресу
Стрес пришвидшує й посилює інші схильності, а важкий стрес може спричинити раптові, інколи тривалі, зриви в судженнях.
Невеликий стрес загострює дієздатність — близький дедлайн зосереджує розум. Але за певною межею стрес погіршує мислення, а не покращує його, і ключове спостереження Манґера в тому, що він діє як прискорювач решти переліку. Під тиском уникнення сумнівів стає сильнішим, соціальний доказ стає сильнішим, і люди швидше хапаються за будь-який висновок чи натовп, що ближче. Саме тому маніпулятори фабрикують стрес і терміновість: напружена мішень — це піддатливіша мішень.
Важкий, раптовий стрес може зробити щось драматичніше — він може спричинити негайну й тяжку зміну поведінки, навіть свого роду депресивний ступор. Манґер указував на пізні роботи Павлова, у яких собаки, піддані крайньому стресу (його псарні затопило, тварини мало не потонули), цілковито втратили свою умовну поведінку, а деякі так і не оговталися. Урок, який він із цього виснував, полягав у тому, що крайній стрес може спричиняти неочевидні, тривалі психологічні зриви і що цей куточок психології прикро недовивчений.
Практичний підсумок подвійний. По-перше, не ухвалюйте важливих рішень у стані гострого стресу, якщо ви хоч якось можете їх відкласти, бо ваше судження скомпрометоване так, що ви цього зсередини не відчуєте. По-друге, розпізнавайте, коли хтось навмисне вас напружує — обмежена в часі пропозиція, нав'язливе дотискання угоди, штучно створена криза — і ставтеся до самого цього тиску як до підстави відступити, а не діяти.
